ичні;
   • за функціональним призначенням у механізмі правового регулювання — регулятивні, правоохоронні та спеціалізовані;
   • за характером приписів — уповноважуючі, зобов'язуючі та забороняючі;
   • за характером обов'язку — імператвні і диспозитивні;
   • за сферою і обсягом регулювання — загальні, спеціальні, виняткові;
   • за суб'єктами встановлення — центральні і місцеві, органів законодавчої, виконавчої та судової влади;
   • за часом дії — постійні і тимчасові;
   • за сферою життєдіяльності — політичні, економічні та культурні;
   • за цільовим призначенням — загальнозакріплюючі, дифіні-тивні, декларативні та колізійні;
   • за структурними елементами права — норми матеріального та процесуального права.
   Стаття нормативно-правового акта виступає зовнішньою формою норми права і нормативно-правового припису як цілісного, логічно завершеного державно-владного веління нормативного характеру. Стаття нормативно-правового акта і норма права нерідко збігаються. Це буває тоді, коли всі структурні елементи норми права відображено у статті закону (НПА). Здебільшого у статті викладаються не всі елементи норми права. Іноді для пізнання обсягу гіпотези або диспозиції необхідно звернутися до іншої статті, а іноді й до іншого акта. Залежно від цього розрізняють прямий, відсильний та бланкетний способи викладення норм права у статтях нормативно-правових актів.
   Прямий спосіб має місце тоді, коли всі елементи норми права містяться у статті нормативно-правового акта.
   Відсильний спосіб — робиться посилання на іншу статтю чи статті в межах одного нормативно-правового акта.
   Бланкетний спосіб — стаття відсилає до іншого нормативно-правового акта.
  
   § 3. Структура норми права
  
   Під структурою норми права розуміють

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>