«правовою багатошаровістю», яка включає:
   1) традиційно-звичаєві норми;
   2) норми і принципи, привнесені за часів колоніального панування законами та іншими актами європейських держав;
   (3) норми загальнотериторіального права, створювані в результаті проведення кодифікації з урахуванням норм звичаєвого права, а також закріплених нормативних актів європейських держав з пріоритетним запозиченням норм англійського права;
   4) норми африканських міждержавних об'єднань;
   5) норми міжнародного права.
   З часу набуття незалежності (50 - 60 роки XX ст.) у країнах Африки відбувається подальша зміна звичаєвого права під впливом сучасного законодавства і судової системи колишніх метрополій. Передумови для цього створені в період колонізації Африки:
   1) традиційні общинні (племінні) установлення про врегулювання конфліктів поступово замінилися правовими нормами західного зразку;
   2) судочинство місцевих судів, що здійснювалося на основі норм звичаєвого права, перейшло до розгляду справ з урахуванням європейського права;
   3) введені закони, які (не скасовуючи норми звичаєвого права) надали місцевим жителям можливості регулювати свої відносини за допомогою норм іноземного (колоніального) права;
   4) скасовані звичаї, визнані нелюдськими (рабство, калічення та ін.).
   Серед інших чинників, що викликають кардинальну зміну або скасування норм звичаєвого права, слід назвати зростання правосвідомості керівних осіб держав. Так, в Ефіопії за ініціативою імператора Хайле Селласіє І було розпочато відновлення права країни через кодифікацію, у результаті якої в одних сферах правового регулювання створені нові норми, а в інших - сильно змінені звичаї. Як заявив міністр юстиції Мадагаскару, «мета закону - трансформувати традиції, щоб відкрити шлях

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>