еходить із покоління в покоління. Під впливом життєвих обставин послідовники конфуціанства змушені були визнати, що для регулювання поведінки людей потрібне позитивне право. Проте закон вони поставили нижче «лі», хоча й не відкинули його важливості.
  
   § 3. Джерела права
  
   До джерел китайського права, як і всієї далекосхідної групи правових систем, можна віднести:
   1) норми-традиції (насамперед ритуали) - мають першорядне значення. Такої позиції додержувалося ще раннє конфуціанство, вбачаючи в цьому умови для збереження громадського порядку;
   2) етичні норми - мирне життя в суспільстві гарантується не правом, а етикою;
   3) норми-звичаї - розв'язання конфлікту за допомогою миротворця, а не суду, відповідно до «дао»;
   4) норми права - вдаватися до допомоги права слід якнайрідше (навіть легісти вважали право неминучим злом). Лише останнім часом норми права набули певного значення. Закон став одним із провідних джерел права.
   Юридична регламентація відносин не має скільки-небудь глибоких коренів у китайській цивілізації. У ній головною регулюючою силою є моральні догми, що базуються на вченні Кон-фуція. У спірних ситуаціях керувалися традиційними правилами умиротворення сторін за допомогою посередника, лише у виключних випадках зверталися до суду або адміністрації.
   Нині судові та адміністративні рішення відіграють важливу роль, але не як джерело (форма) права, а як результати правозастосовної діяльності держави. Тут не постає питання про ідеальний закон, який відрізняється від правил, що викладені раніше законодавцем або застосовуються у діяльності суду та адміністрації. Питання виникає щодо самої цінності закону.
   В континентальної Європі, наприклад в іспанській общині, закон був уведений як необхідний засіб для стійкості

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>