ою теологічною доктриною і не вимагає від своїх прихильників вірності одному віровченню. Однак основні положення, що містяться у ньому, підтримуються більшістю індусів, незалежно від їх релігійних переконань.
  
   § 2. Релігійні та ідеологічні джерела індуського права
  
   Релігія індуїзму сформувалася в І тис. н.е. в Індії в результаті поступового зближення ідеології брахманізму та релігії буддизму, а також подальшої асиміляції народних вірувань.
   Однією із важливих релігійно-ідеологічних засад індуїзму є обґрунтування общинно-кастової соціальної структури Індійського суспільства, яке міститься у вченні брахманізму (II тис. до н.е.). Відповідно до брахманізму, існує божественний поділ суспільства на чотири варни (касти):
   - брахмани (спочатку - священнослужителі),
   - кшатрії (воїни),
   - вайшьї (торговці),
   - шудри (слуги і ремісники).
   Основним догматом індуїзму, який виправдує кастову структуру індуського суспільства, є вчення про перевтілення душі («сан-сара»). Перевтілення душі відбувається відповідно до закону відплати (карма) за доброчесну або дурну поведінку. Згідно з цим вченням, людина після фізичної смерті перебуває в земних вчинках - поганих чи добрих. Вважається, що низьким становищем, злигодами в земному житті людина спокутує гріхи, вчинені її душею у старих втіленнях. Людина, яка відрізняється доброчесною і благочестивою поведінкою, може сподіватися народитися заново як представник вищої касти. Оцінка поведінки людини в земному житті залежить від: 1) шанування верховних богів - Вішну або Шиви чи їх втілень; (2) додержання кастових побутових правил.
   У західній релігійній концепції - християнстві всі люди є рівними перед Богом. В індуїзмі людина є абстракцією. Людині з моменту її народження визначена наперед

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>