ду застосування цих норм (нечітких і неоднозначних) неможливо.
   Видами норм за ступенем спільності є:
   1) норми-принципи, сформульовані у вигляді теоретичних узагальнень;
   2) казуальні норми, які виникають, як правило, емпіричним шляхом (такими, наприклад, є норми суни).
   На відміну від норм континентального права, регулятивні норми мусульманського права не знають поділу на дозвільні, зобов'язальні та заборонені. Всі вони - зобов'язальні, оскільки в їх основі лежить обов'язок здійснити ті чи інші вчинки, що обумовлено їх релігійно-моральною природою. Мусульманське право ґрунтується на ідеї зобов'язань, покладених на людину, а не на правах, які вона може мати.
   Санкціям у нормах права приділено мало уваги. Санкцією за невиконання обов'язків, покладених на віруючого, вважається гріх того, хто їх порушує.
   Норма мусульманського права є гнучкою. Підтримуючи зв'язок з релігією, вона постійно пристосовується до змін у суспільстві, завдяки чому зберегла авторитет усього права.
  
   § 7. Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика
  
   За ступенем збереження мусульманського права сучасні правові системи країн Арабського Сходу можна класифікувати в такий спосіб.
   1. Правові системи, які широко застосовують мусульманське право (Саудівська Аравія, Іран, Пакистан). У конституціях і законах проголошено про вірність принципам ісламу. Так, Конституція Ірану 1979 р. проголосила країну «ісламською республікою». Більшість законодавчих розпоряджень складені відповідно до догм шаріату. Введені суворі покарання за порушення його положень. По суті, шаріат має вищу юридичну значущість, ніж закон і навіть конституція.
   2. Правові системи, які звузили сферу дії мусульманського права, але залишилися вірними його основним

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>