., Конституція Швеції 1974 p.).
   2. Структура системи права така сама, як і континентального права - галузі, інститути, норми. Галузі та інститути чітко сформовані.
   3. Система права поділена на дві підсистеми:
   • приватну - сімейне, зобов'язальне, комерційне, повітряне, міжнародне приватне право, право власності та ін.;
   • публічна - конституційне, адміністративне, кримінально-судове, податкове, економічне право та ін.
   4. Система законодавства являє собою сукупність законодавчих актів (законів, кодексів), виданих у державі.
   Екологічні проблеми стали предметом особливої уваги законодавця. У Швеції прийняті закони про збереження природи (1964 р.), про охорону навколишнього середовища (1969 p.), збереження лісів (1979 p.), води (1983 p.), хімічні продукти (1985 p.), природні ресурси (1986 p.).
   Трудові відносини урегульовано законами про колективний договір (1928 p.), трудовий суд (1928 p.), забезпечення зайнятості (1974 p.); статус цехових старостів (1974 p.), охорону праці (1978 p.), рівність чоловіків і жінок у праці (1980 p.), спільні рішення у трудових відносинах (1977 р.) та ін.
   5. Провадиться кодифікація нормативно-правового матеріалу.
   Ступінь кодифікації галузей права у скандинавських країнах не є однаковим. Так, у Норвегії кодифіковане лише кримінальне право. Перший Кримінальний кодекс було прийнято у 1842 р. Чинний Кримінальний кодекс було прийнято у 1902 р. за проектом норвезького криміналіста Гьотца - прихильника соціологічної школи кримінального права. У Данії також кодифіковані лише деякі галузі права, головним чином кримінальне право (Кримінальний кодекс 1930 p.). Правда, в автономній Гренландії, яка тривалий час не має писаних кримінальних законів і тюрем, проведено спеціальну кодифікацію у цій галузі

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>