дним із визначальних ознак її є правовий формалізм.
   Порівнюючи англо-американську І континентальну правові системи, К. Цвайгерт і Х.Кьотц відзначають: «На континенті прагнуть створити правову систему без прогалин, у США і Англії для юристів орієнтирами служать судові рішення. На континенті відчувають радість від наукової систематизації, у США і Англії царює глибокий скепсис щодо будь-яких узагальнень, що висушує душу. На континенті оперують поняттями, які починають часто жити власним життям, що таїть у собі небезпеку для тих, хто їх застосовує. А в Англії і США всьому цьому віддають перевагу наочні уявлення про предмет і т.д. »
   Проте континентальне право має особливості в кожній країні. Об'єднуючі їх риси не можуть зменшити своєрідності і розходжень, особливо помітних між малими і великими країнами (за територією і кількістю населення). Як зазначає німецький професор Е. Бланкенбург, держави, що займають великі території, головним чином покладаються на важке право кодификації і суворе втілення в життя правових норм з метою зберігання єдності різноманітних частин своїх країн. Для невеликих держав характерні м'яке право, що допускає свободу розсуду, і почуття сприйнятності соціальних конфліктів.
  
   § 2. Формування романо-германського типу правової системи
  
   Романо-германський тип правової системи виник на основі римського права в XII - на початку XIII ст. До його поширення на території теперішніх європейських країн застосовувалися норми-звичаї, «закони» німецьких, нордичних та інших племен - закони варварів. Вони були різноманітними і строкатими. Не розпиналися навіть спроби їх систематизувати. У вирішенні судових справ використовувалися позаправові засоби - «судження боже», «клятви сторін», «процедура очищення», «судове

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>