к на стику двох класичних типів правової системи: романо-германської та англо-американської і має специфічні риси.
   У рамках цього типу можна виділити дві групи:
   - північноєвропейські (скандинавські) правові системи (Данія, Швеція, Норвегія, Ісландія, Фінляндія);
   - латиноамериканські правові системи (Аргентина, Парагвай, Уругвай, 4j лі та ін.).
   4. Релігійно-традиційний тип правової системи має декілька підтипів:
   - релігійно-общинний (мусульманська, індуська, іудейська, християнська групи);
   - далекосхідний-традиційний (основні групи - китайська, японська);
   - звичаєво-общинний (африканська група - країни Африки, Мадагаскар).
   Соціалістичні правові системи в основному стали історією (їх можна вивчати в ретроспективному плані), проте й сьогодні є низка правових систем (Куба, В'єтнам, КНДР), які зберегли соціалістичне забарвлення з внесенням до них більших чи менших - залежно від держави - новацій. Проте це не означає, що з урахуванням «соціалістичного» забарвлення їх не можна віднести до класично усталених типів правової системи.
  
   § 5. Місце правової системи України
  
   У історії України правова система формувалася в періоди становлення державності - Київської Русі, гетьманщини XVII - XVIII століть, УНР, ЗУНР, Гетьманату П.Скоропадського початку XX ст., своєрідно - в УРСР. Стабільності в її розвитку не було, оскільки була відсутня незалежна державність в Україні. Розвиток української правової системи в IX - на початку XIX століть, сприйняття нею візантійської культури, духу пізньоримського права, а також вплив Литовських статутів, Магдебурзького права та ін. (про що свідчить, наприклад, Кодекс 1743 р. - «Права, за якими судиться малоросійський народ»), дозволяють дійти висновку про її корені у романо-германському

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>