і суб'єктивне право, загальносоціальне і спеціально-соціальне право, природне і позитивне право та ін. Загальним є поділ норм права за галузями, підгалузями, інститутами та іншими елементами. Однакову будову має норма права.
   4. Спільність принципів регулювання суспільних відносин. Одні правові системи керуються ідеями свободи суб'єктів, їх формальної рівності, справедливості правосуддя і т.д., другі - віддають перевагу релігійним засадам (мусульманські країни), треті - звичаям і традиціям (країни Африки), четверті - ідеям панування закону, що виражає монополію держави в житті суспільства і особи (соціалістичні країни), тощо.
   5. Єдність юридичної техніки, включаючи термінологію, юридичні категорії, поняття, конструкції. Вживання правовими системами однакових або подібних за своїм значенням термінів пояснюється єдністю їх походження або проведенням уніфікації законодавства, обумовленої цією єдністю. Законодавці країн, що належать до одного правового типу (сім'ї), керуються тими самими принципами побудови нормативно-правового матеріалу, застосовують подібні або ідентичні юридичні конструкції, засоби викладу тощо.
  
   § 4. Основні типи і підтипи (групи) правових систем світу
  
   Сама по собі класифікація - лише допоміжний засіб, що застосовується для впорядкування різних правових систем світу.
   Нижче наведено класифікацію правових систем світу, що пропонувалися протягом кінця XIX - XX століть, у хронологічній послідовності.
   Е. Глассон, 1880р.
   1. Група правових систем, на які істотно вплинуло римське право: Італія, Португалія, Румунія, Греція, Іспанія 2. Група правових систем, у розвитку яких вплив римського права був незначним і які ґрунтувалися на звичаях і варварському праві: Англія, скандинавські країни, Росія 3. Група

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>