Таким чином, правовідносини в механізмі правового регулювання -- це засіб «переведення» загальних розпоряджень юридичних норм у площину суб'єктивних прав і обов'язків для даних суб'єктів.
   3. Акти безпосередньої реалізації прав і обов'язків у механізмі правового регулювання.
   Акти безпосередньої реалізації прав і обов'язків - це фактична поведінка суб'єктів правовідносин, пов'язана зі здійсненням (реалізацією) своїх прав і обов'язків.
   Можливі два результати реагування на правове регулювання:
   • активний - вчинення дій, що дозволяються (наприклад, брати участь у виборах органів влади);
   • пасивний - утримування від заборонених дій (наприклад, не завдавати шкоди довкіллю).
   Якщо активними діями реалізуються права - має місце використання правових норм.
   Якщо активними діями реалізуються обов'язки - має місце виконання правових норм.
   Якщо реалізація правових норм, що забороняють які-небудь дії, полягає в утримуванні від їх вчинення - має місце додержання норм права. Наприклад, норми кримінального права реалізуються тоді, коли громадяни не вчиняє протиправних дій.
   Отже, акти безпосередньої реалізації у формах використання наданих нормами права можливостей, виконання зобов'язуючого правового розпорядження, додержання правових заборон посідають особливе місце у механізмі правового регулювання, тому що являють собою його кінцеву мету.
   4. Акти застосування норм права у механізмі правового регулювання.
   У процесі правового регулювання можлива (але не обов'язкова) стадія застосування норм права, яка полягає у виданні державно-владного акта - акта застосування норм права, який забезпечує виникнення, зміну або припинення правових відносин. Якщо суб'єкти права не в змозі самі реалізувати суб'єктивні права і юридичні обов'язки,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>