Специфічне завдання норми права в механізмі правового регулювання полягає в тому, щоб:
   а) визначити загальне коло людей, на які вона поширює свою дію;
   б) встановити зміст суспільних відносин (зміст поведінки суб'єкта), а також об'єкти правовідносин;
   в) визначити обставини, в яких особа повинна керуватися даним правилом поведінки;
   г) розкрити саме правило поведінки вказівкою на права і обов'язки учасників відносин, що регулюються, характер їх зв'язку між собою, а також державно-примусові заході, що застосовуються до осіб у разі невиконання ними юридичних обов'язків.
   Зобов'язуючі норми регламентують активну поведінку зобов'язаних осіб.
   Дозвільні та заборонні норми покладають пасивні обов'язки на зобов'язаних осіб і дозволяють вчинення активних дій носієм суб'єктивного права.
   Характер регулюючого впливу нормативної основи механізму правового регулювання залежить від того, як впливає право: шляхом зобов'язуючого розпорядження, або шляхом дозволяння чи заборони.
   Норма права набуває зовнішнього вираження в нормативно-правовому акті, який забезпечує її дійовість.
   Нормативно-правові акти обслуговують нормативну основу механізму правового регулювання. Функції нормативно-правових актів полягають головним чином у тому, щоб увести в правову систему нові юридичні норми, забезпечити їх зміну або скасування, підвищити ефективність їх дії.
   До нормативно-правових актів (законів, підзаконних актів) приєднуються акти, в яких дається їх офіційне роз'яснення, тлумачення.
   Акти тлумачення норм права (інтерпретаційні акти) не містять нових правоположень, а є засобом, який забезпечує однакове розуміння і застосування чинних нормативних актів. Чіткість і ефективність механізму правового регулювання залежать від правильного тлумачення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>