давства, невідпрацьованість способів і засобів правового виховання та ін.);
   2) суб'єктивний фактор - позитивний внутрішній духовно-правовий стан особистості (її правова вихованість, настанова на правомірну поведінку) або негативний (правова настанова на неправомірну поведінку, однією з підстав якої є правовий нігілізм).
   Правовиховні заходи можна зобразити у вигляді сукупності способів і засобів правового виховання.
   Способи правового виховання:
   - правова освіта (або інакше: правовий всеобуч),
   - правова пропаганда;
   - юридична практика державних органів та інших організацій (наприклад, правовиховна діяльність суду, прокуратури, органів внутрішніх справ, юстиції, адвокатури і т.д.);
   - правомірна поведінка громадян, їх особиста участь у здійсненні (реалізації) та охороні правових норм;
   - самовиховання.
   Засоби правового виховання:
   1) нормативно-правові акти, акти застосування норм права;
   2) ознайомлювальні і роз'яснювальні матеріали про правові акти в пресі (у кожній газеті мають бути рубрики типу «Правова освіта», «Юридичний всеобуч», «Консультує юрист», «Запитуйте - відповідаємо»);
   3) правові радіо- і телевізійні журнали типу «Право», «Закон» та інші у республіканському (Автономна Республіка Крим), обласних, міських І районних центрах, які систематично інформують про законодавчі та інші нормативні акти України, діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів юстиції, а також про стан правопорядку, боротьби з правопорушеннями тощо;
   4) юридичні газети, метою яких є поширення правових знань;
   5) організаційно-освітні: прес-конференції1, брифінги2, зустрічі3, лекції, бесіди, семінари, вечори питань і відповідей, консультації та ін.
   Заслуговує на увагу пропозиція про створення довідкової

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>