пускає впровадження в правосвідомість виховуваних складових елементів упорядкованих суспільних відносин – дозволянь, зобов’язувань, заборон.
   Поєднуючись у процесі функціонування права із заходами державного забезпечення, дозволяння, зобов’язування, заборони перетворюються на первинні засоби правового регулювання, які створюють умови для здійснення правомірної поведінки;
   3) спирається на можливість застосування примусової сили держави через покладання юридичної відповідальності на правопорушників;
   4) охоплює суб’єктів права, які не тільки додержуються правових норм, а й є схильними до правопорушень та порушили ці норми;
   5) здійснюється за допомогою спеціальних раво виховних способів і засобів;
   6) здійснюється вихователями, що, як правило, мають юридичну освіту або спеціальну юридичну підготовку.
   Сутністю правового виховання є формування правової настанови на узгодження прагнень і сподівань особи з інтересами і сподіваннями суспільства, тобто процес вироблення непохитних правових ідей і принципів у правосвідомості виховуваних, формування правової культури.
   Зміст правового виховання – це процес цілеспрямованого і систематичного впливу на правосвідомість особи (групи) за допомогою сукупності (комплексу) раво виховних заходів, певних способів і заходів, які має у своєму розпорядженні суспільство.
   Функції правового виховання:
   1) передача виховуваним (індивідам, громадським групам) певної суми правових знань, навичок, умінь;
   2) формування правових ідей, почуттів, переконань у правосвідомості виховуваних, вироблення правової настанови на правомірну поведінку;
   Правове виховання відбувається в правовому полі, у врегульованих правом сферах суспільних відносин.
   Не слід плутати правове виховання і правове регулювання,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>