едооцінку процесуальних гарантій порівняно з іншими, в тому числі матеріальними;
   9) наявність елементів правового нігілізму, що спричиняє обрання варіанта правомірної поведінки не за переконанням, а внаслідок страху покарання, побоювання настання небажаних наслідків та ін.
   Як бачимо, правосвідомості співробітників органів внутрішніх справ притаманні позитивні і негативні тенденції з превалюванням перших.
   В узагальненому вигляді належну правосвідомість співробітників органів внутрішніх справ можна зобразити так:
   1) переконаний у необхідності забезпечувати права і свободи громадян;
   2) засуджує протиправну поведінку;
   3) усвідомлює об'єктивну необхідність вести боротьбу з правопорушеннями і додержуватися правопорядку;
   4) переконаний у необхідності додержуватися законності під час виконання службових обов'язків.
   Усі ці якості правосвідомості дають можливість співробітникам органів внутрішніх справ правильно орієнтуватися в складній ситуації та оперативно обирати варіант дій.
   Професійно-правова культура співробітників органів внутрішніх справ припускає глибоке знання системи права і законодавства, переконаність у необхідності їх додержання, уміння користатися всією сукупністю правових засобів під час виконання службових обов'язків у межах компетенції, встановленої законом та іншими правовими актами. Правова культура співробітників органів внутрішніх справ убачається також у критичному творчому осмисленні правових норм, законів, правових явищ з погляду їх гуманістичного, демократичного і морального змісту.
   Співробітник органу внутрішніх справ - це особа, покликана стати вище своїх звичок, бажань: він повинен робити свою справу так, як цього вимагають найвищі інтереси суспільства. Правопорушники - часто особи сильні,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>