одить крізь призму особистих інтересів, рис характеру. Було б невірним говорити, що суспільна і групова свідомість - це сума суджень про право кожного із членів соціальних груп, народу (суспільства). Суспільна і групова правосвідомість виражає найзагальніші, такі, що збігаються оцінки права і правових явищ членами соціальних спільнот.
   За глибиною відображення правової дійсності правосвідомість може бути:
   1) повсякденною, непрофесійною - являє собою життєві, часом поверхневі судження про право людини, яка стикається з правом у повсякденній трудовій, сімейній, суспільній та Інших сферах життя. Вона створюється насамперед як результат того юридичного виховання, що вона одержує, будучи членом упорядкованого суспільства;
   2) професійною - спеціалізовані правові знання, що використовуються в роботі професіоналами-юристами (у суді прокурор - обвинувачує, адвокат - захищає та ін.). Вона включає:
   а) наукову (теоретичну) правосвідомість учених, викладачів вузів;
   б) практичну правосвідомість суддів, юрисконсультів, адвокатів, прокурорів та ін. Правосвідомість юриста припускає високий рівень правового мислення, багато в чому є детермінованою чинним правом.
  
   § 3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і право реалізації 112
  
   Функції правосвідомості - це основні напрямки ЇЇ впливу на правові явища, правову систему в цілому. Правосвідомість - елемент правової системи, поєднані з ЇЇ іншими елементами: системою права, системою законодавства, юридичною практикою, правовою культурою тощо.
   Основні функції правосвідомості:
   1) когнітивна (пізнавальна, інформаційна) - припускає знання права, поінформованість про нормативні акти, зміст юридичних норм; без інформації про закон не може бути і ставлення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>