ни» - обов'язок організацій і громадян, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточення (власники автомобілів, будівництва тощо), відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки (якщо шкода не виникла внаслідок нездоланної сили або наміру потерпілого). Ці правила визначають цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну як неправомірними, так і правомірними діями. Вони встановлені з метою захисту прав і інтересів особи, яка постраждала від транспортної та іншої діяльності, небезпечної для оточення;
   3) за юридичне заборонені діяння, тобто діяння, що суперечать природі права і літері закону;
   4) за власні діяння правопорушника.
   Юридична відповідальність ґрунтується на принципах:
   1) законності -
   полягає у тому, що юридична відповідальність'.
   • настає за діяння, передбачені законом; застосовується в суворій відповідності з визначеним законом порядком;
   • припускає наявність складу правопорушення (тобто наявність протиправного, винного діяння);
   • настає лише перед передбаченими законом компетентними органами;
   • припускає конституційність закону, що встановлює міру відповідальності.
   Незнання законів не звільняє від відповідальності (ст. 68 Конституції України);
   2) обґрунтованості - виражається в:
   • установленні самого факту вчиненого правопорушником протиправного діяння як об'єктивної істини;
   • встановленні інших юридичне значущих фактів, пов'язаних
   з висновками про факт І суб'єкта правопорушення;
   3) доцільності -
   полягає у відповідності обраного заходу впливу на правопорушника цілям юридичної відповідальності (захистити правопорядок, виховати поважне ставлення до права).
   Цей принцип вимагає:
   • індивідуалізації державно-примусових заходів залежно від тяжкості правопорушення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>