інює, припиняє) на основі юридичних норм права і обов'язки учасників конкретних правовідносин або міру відповідальності конкретних осіб за вчинене ними правопорушення. У встановлених законом випадках він оформляється у вигляді письмового документа (акта-документа).
   Правозастосовний акт - вирок, рішення, визначення, висновок тощо (наприклад, нарахування пенсіонеру пенсії; вирок суду у конкретній кримінальній справі) - результат вирішення юридичної справи і підсумок застосування норм права.
   Серед актів застосування норм права слід розрізняти:
   - основний акт, в якому виражене рішення юридичної справи в цілому;
   - допоміжні акти (проміжні, додаткові, супутні), що оформляються при встановленні фактичних обставин справи, у ході судового процесу, на інших стадіях.
   Ознаки акта застосування норм права такі.
   1. Приймається на основі нормативно-правового акта і спирається на певну норму права, тобто є законним і обґрунтованим.
   2. Виходить від компетентних органів держави в особі їх посадових осіб і являє собою категоричне, офіційно-владне, обов'язкове для виконання веління, яке охороняється примусовою силою держави.
   3. Адресується чітко визначеним суб'єктам, тобто є персоніфікованим, індивідуальним.
   4. Поширює норму права на конкретну юридичну ситуацію (виключається поширення на подібні випадки), вичерпує себе одноразовим застосуванням, тобто розрахований на один раз.
   5. Має певну, встановлену законом форму документа (наказ, рішення, вирок, розпорядження), якщо це письмовий акт (а їх більшість). Містить чітко позначені реквізити: назву, підпис, дату. Має сувору структуру: вступну, описову, мотивувальну і результативну частини.
   6. Може бути оскаржений чи опротестований ким-небудь із зацікавлених осіб.
   Акт застосування

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>