вам тощо) або під впливом особи (органу), не уповноваженої на те законом. Доки норма права не скасована, не змінена або не припинена у встановленому законом порядку, вона є обов'язковою для правозастосовного органу.
   2. Обґрунтованості:
   а) виявляє всі факти, що стосуються справи;
   б) ретельно і неупереджено (об'єктивно) вивчає факти, визнає їх достовірними;
   в) відкидає всі сумнівні факти і факти, що не стосуються справи.
   3. Доцільності, тобто відповідності діяльності правозастосовних органів і осіб у рамках закону конкретним життєвим умовам місця і часу; обрання оптимального шляху реалізації норми в конкретній життєвій ситуації:
   а) у межах змісту норми (яка передбачає межі в рамках одного рішення, можливість вибору між різними рішеннями, можливість застосувати норму або утриматися від її застосування) обирає рішення, яке найповніше та найправильніше відображає зміст закону;
   б) при однаковому і неухильному виконанні юридичних розпоряджень діє ініціативно - з урахуванням місця і часу виконання, розумно розподіляє сили і засоби і т.д.;
   в) зважує на індивідуальні особливості справи, соціальну значущість застосовуваної норми, її відповідність духу права.
   4. Справедливості:
   а) неупереджено ставиться до дослідження обставин справи, до осіб, що беруть участь у ній, до остаточного рішення;
   б) приймає рішення, яке узгоджується з принципами моралі, загальнолюдськими цінностями, власними моральними переконаннями і моральними переконаннями суспільства в цілому.
  
   § 5. Поняття і ознаки акта застосування норм права 65
  
   Акт застосування норм права (правозастосовний акт) - це індивідуальний правовий акт-волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права (компетентного державного органу або посадової особи), що встановлює

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>