плив права на суспільні відносини в результаті реалізації його загальних установлень, завдань і принципів може бути чималим, але вона позбавлена юридичної специфіки і скоріше має ідейний, моральний характер, виражає «дух» права, а не його «літеру».
   Реалізація загальних правових норм поза правовідносинами
   • це втілення в життя загальних норм, які встановлюють правовий статус і компетенцію суб'єктів права, тобто безперешкодне використання суб'єктивних юридичних прав і свідоме виконання суб'єктивних юридичних обов'язків - без конкретних зв'язків або відносин між суб'єктами права.
   Є дві форми такої реалізації:
   • активна - припускає реалізацію загальних правових норм, якими користуються суб'єкти права щодо всіх інших суб'єктів. Цим правам відповідають обов'язки всіх інших суб'єктів не робити дій, які б могли перешкодити їх здійсненню;
   • пасивна - припускає реалізацію норм, що містять заборони, через утримання суб'єкта від дій, за які встановлюється юридична відповідальність. Вона полягає в додержанні обов'язків, непорушенні заборонних норм, узгодженні своєї поведінки зі змістом норм права, які встановлюють юридичну відповідальність.
   Реалізація конкретних правових норм у конкретних правовідносинах
   - це втілення в реальні відносини конкретних норм права (див. главу «Правовідносини. Юридичні факти»).
   Форми реалізації права за суб'єктами такі:
   - індивідуальна;
   - колективна.
   Форми реалізації права за складністю і характером дій суб'єкта (за участю чи без участі держави) такі:
   Проста, безпосередня
   (без участі держави)
   Складна, опосередкована
   (за участю держави)
  
   - додержання - виконання - використання
   - застосування
  
   Схематично представимо три форми безпосередньої реалізації права:
   Додержання
   - полягає

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>