и держави, вищих органів влади і управління визначається конституцією, а інших державних органів - законами і положеннями про ці органи.
   Компетенція державних органів має спеціальний характер і не є рівною для всіх органів держави. Порядок встановлення і обсяг компетенції залежать від того, до якої ланки державного апарату належить державний орган - законодавчої, виконавчої, судової влади або органів прокуратури та ін.
   На відміну від індивідуальних суб'єктів правовий статус колективних суб'єктів - державних органів як суб'єктів правовідносин обмежується тими цілями і завданнями, заради яких вони створюються.
   Специфіка виконання повноважень державними органами полягає в тому, що вони діють у підсистемі публічного права (конституційне, адміністративне право), для якого характерним є імперативний метод - юридичної субординації і підпорядкованості. З одного боку, це питання компетенції державних органів і посадових осіб, які мають правомочності на видання в односторонньому порядку індивідуального розпорядження з визначенням прав і обов'язків підпорядкованих і підзвітних осіб; а з іншого боку - питання пасивної правосуб'єктності підпорядкованих і підзвітних осіб, їх обов'язків і відповідальності. Воля підлеглих не є визначальною для індивідуального акта, що видається.
  
   § 9. Об'єкти правовідносин
  
   Об'єкти правовідносин - це матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб'єктивні юридичні права і суб'єктивні юридичні обов'язки.
   Розрізняють такі види об'єктів правовідносин:
   1) предмети матеріального світу: речі, цінності, майно тощо. Речі - предмети природи в їх природному стані, а також створені в процесі трудової діяльності. До них належать засоби виробництва,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>