і відповідальності;
   2) юридичні (спеціальні):
   • норма права;
   • правосуб'єктність (праводієздатність);
   • юридичний факт (може розглядатися і як передумова правовідносин, і як їх структурний елемент).
   Двом видам передумов виникнення правовідносин відповідають два види їх змісту:
   1) матеріальний - реальні дії, пов'язані з використанням і здійсненням суб'єктивних юридичних прав і суб'єктивних юридичних обов'язків; фактично поведінка (дія чи бездіяльність), яку правомочний може, а правозобов'язаний повинен здійснити;
   2) юридичний - суб'єктивне юридичне право, повноваження, суб'єктивний юридичний обов'язок, юридична відповідальність.
   Норма права і правовідносини є взаємозалежними.
   Взаємозв'язок норми права і правовідносин виражається у такому.
   1. Правовідносини виникають і функціонують на підставі норми права.
   Обумовленість змісту правовідносин нормами права аж ніяк не означає, що всі види правовідносин можуть виникати і розвиватися лише за наявності відповідних норм права. Норми права найчастіше встановлюють лише окремі принципи правового регулювання, які як би окреслюють певні рамки правовідносин. Це є найхарактернішим для приватноправового регулювання (цивільно-правові відносини), де діє принцип «Дозволено все, що не заборонено законом».
   Нерідкі випадки (особливо в правових системах англо-американського типу), коли норми права є наслідком правових відносин, які виникли в результаті індивідуальних рішень у судах, адміністративних органах. Тут шлях до норми права проходить від фактичних відносин до конкретних правових відносин, а потім до формулювання державою норми права загального характеру.
   Як правило, правовідносини:
   а) виникають, припиняються або змінюються на підставі норм права (повна детермінованість,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>