|
що регулюють порядок застосування матеріальної правової норми (наприклад, Положення про порядок накладення дисциплінарного стягнення, Положення про порядок нарахування заробітної плати, Положення про порядок розподілу прибутку, Положення про порядок укладення договорів тощо).
За наявності типових актів локальні акти розробляються стосовно них, а за їх відсутності - самостійно.
§ 14. Міжнародний договір
Міжнародний договір - угода двох або кількох держав про встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків у різних відносинах між ними, наприклад, міжнародний договір про видачу злочинців (екстрадиція).
Як основне юридичне джерело сучасного міжнародного права міжнародний-правовий акт може мати різні форми і назви: договір, угода, пакт, конвенція, трактат, протокол, обмін нотами, заключний акт та ін. За структурою міжнародний-правовий акт переважно складається з преамбули, основних статей і прикінцевих положень.
Класифікувати міжнародні договори можна за різними підставами.
За рівнем, на якому вони укладаються:
- міждержавні;
- міжурядові;
- відомчі.
За кількістю сторін:
- двосторонні;
- багатосторонні.
За об'єктом регулювання:
- політичні;
- економічні;
- з спеціальних питань. Розрізняють міжнародні договори:
- що піддягають ратифікації;
- що не підлягають ратифікації.
Договори, що підлягають ратифікації
набирають сили в порядку, передбаченому для законів України, тобто через 10 днів із дня їх офіційного обнародування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.
Ратифікація (затвердження) - акт міжнародного права, за допомогою якого держава, через свої компетентні органи, наділені повноваженнями укладати договори, виражає
|