увалася про дітей і господарювала. Споріднення дотримувалося за материнською лінією. Роди об'єднувалися у племена в результаті шлюбних зв'язків, заборонених усередині роду.
   Спільність інтересів, виробництва і споживання членів роду обумовили таку організацію соціальної влади, як первісне суспільне самоврядування.
   Ознаки первісного суспільного самоврядування:
   (1) існувало лише у рамках роду, виражало його волю і ґрунтувалося на кровних зв'язках;
   (2) суб'єкт і об'єкт управління збігалися;
   (3) органами самоврядування виступали родові збори, тобто збори усіх членів роду (чоловіків і жінок), та старійшини, що обиралися ними;
   (4) суспільні справи вирішувалися волевиявленням дорослих членів роду на зборах;
   (5) влада старійшин, які перебували на чолі роду, а також воєначальників (обиралися тільки на період воєнних дій) ґрунтувалася на авторитеті, досвіді, повазі. Плем'я управлялося радою старійшин, яка обирала вождя;
   (6) посада старійшини не давала ніяких привілеїв. Він працював нарівні з усіма І одержував свою частку, як усі;
   (7) відмінностей між правами і обов'язками у членів роду не було.
   Отже, суспільна влада збігалася безпосередньо з родовою общиною, не була відокремлена від неї. Єдність, взаємодопомога, співробітництво усіх членів роду, відсутність протилежних інтересів дозволяли родовим зборам без конфліктів вирішувати усі питання.
   Відомо, що держави виникають на певному щаблі розвитку суспільства, їхнє виникнення пов'язане з трьома великими суспільними поділами праці:
   1) виділенням скотарства як відокремленої сфери суспільної діяльності (засобом обміну стала худоба, яка набула функції грошей);
   2) відокремленням ремесла від землеробства (винахід ткацького верстата, оволодіння навичками обробки металів);
   3)

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>