ласної реалізації: а) рівень реалізації конституції в цілому; б) рівень реалізації її конкретних норм.
   Суворе і точне дотримання конституції - найвища норма поведінки всіх громадян, громадських об'єднань, комерційних організацій, державних органів і посадових осіб.
   Саме конституція, конституційні норми, а також зміни та доповнення, що вносяться до них, складають теоретичну конституцію країни (наказує те, що має бути). Вона може як збігатися, так й розбігатися з фактичною конституцією або конституцією у матеріальному сенсі (те, як є насправді).
  
   § 8. Дія нормативно-правового акта в часі
  
   Закон, як і будь-який нормативно-правовий акт, має межі своєї дії в трьох «вимірах»:
   1) у часі, тобто обмежений періодом дії, коли закон має юридичну чинність;
   2) у просторі, на який поширюється дія закону;
   3) за колом осіб, які підпадають під вплив закону: на основі закону у них виникають юридичні права і обов'язки.
   Початковим і кінцевим моментами дії закону в часі є вступ закону в дію і припинення дії закону. Слід відрізняти момент (день) вступу закону в дію від моменту (дня) набуття ним юридичної сили. Закон набуває юридичної сили у день його ухвалення, тобто підписання закону.
   Закони починають діяти:
   1. З моменту ухвалення (наприклад, Конституція України);
   2. З моменту опублікування;
   3. З часу, який позначено в самому законі;
   4. З часу, який зазначено в постанові про порядок введення закону в дію. В Україні, як правило, початок дії закону визначається у спеціальній постанові Верховної Ради про порядок його введення в дію: із дня опублікування або з моменту настання застереженої в постанові певної умови (ухвалення іншого закону та ін.). Наприклад, разом з опублікуванням Закону України від 10 березня 1994 р. «Про державну

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>