дію, і міжнародними договорами, що потребують ратифікації.
   Види законів за строком дії:
   1) постійні - закони, що діють без обмеження строку;
   2) тимчасові - закони, що діють з обмеженням строку (наприклад, закони «Про оподатковування», «Про бюджет на 2001 рік»);
   3) надзвичайні (як різновид тимчасових законів) - ухвалюються у певних, передбачених конституцією, ситуаціях і діють на період надзвичайного стану (наприклад, проголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної небезпеки, оголошення війни), їх особливість полягає в тому, що вони припиняють дію інших законів. Так, введення воєнного стану припиняє дію Кодексу законів про працю.
   Види законів за суб'єктами законотворчості:
   - ухвалені громадянським суспільством (народом) у результаті референдуму;
   - ухвалені законодавчим органом держави. Види законів за межами дії:
   - закони України;
   - закони Автономної Республіки Крим. Види законів за структурною формою:
   - кодифіковані;
   - некодифіковані.
   До останніх примикають Зібрання законодавства, Зводи законів, які є актами такого виду систематизації законодавства, як консолідація.
   Види законів за галузевою ознакою:
   - конституційно-правові;
   - цивільно-правові;
   - адміністративно-правові тощо.
   Є ще й міжгалузеві (комплексні) - про охорону здоров'я, освіту та ін.
   Види законів за сферами суспільного життя:
   - закони в галузі регулювання економіки;
   - закони в галузі регулювання політики;
   - закони в галузі регулювання соціальної сфери;
   - закони в галузі регулювання військової сфери та ін.
   (див. Закон України «Про закони і законодавчу діяльність» - після його ухвалення).
   Серед основних напрямків розвитку законодавства України можна виділити такі:
   - розроблення нових законів, необхідність

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>