дпрацьовується і редагується;
   - обговорення проекту нормативно-правового акта і узгодження його тексту з зацікавленими особами. Найважливіші законопроекти можуть бути винесені на всенародне обговорення.
   Цей етап правотворення становить початкову стадію правотворчості;
   3. Стадія прийняття проекту нормативно-правового акта властива колегіальному правотворчому органу - офіційне прийняття проекту після його обговорення. Колегіальні правотворчі органи (уряд, державні комітети та ін.) приймають нормативні акти простою більшістю голосів. Президент держави, міністри та інші органи одноособового керівництва затверджують свої акти (укази, накази, інструкції тощо) у персональному порядку. В Україні низка указів Президента потребує контрасигнації (див. § «Поняття підзаконного нормативно-правового акта»);
   Цей етап правотворення характеризується активністю: вступає в дію суб'єктивний чинник і здійснюється власне «творчість права».
   4. Засвідчувальна стадія
   - підписання нормативно-правового документа;
   - надання йому реєстраційного коду після включення до Єдиного реєстру нормативних актів України;
   5. Інформаційна стадія
   - офіційне опублікування прийнятого нормативно-правового акта в засобах масової інформації, доведення його до відома виконавців.
   Цей завершальний етап правотворення, який також має активний характер, є заключною стадією правотворчості.
  
   § 4. Види і форми правотворчості держави
  
   Правотворчість здійснюється двома соціальними інститутами:
   - державою в особі державних органів та їх посадових осіб;
   - громадянським суспільством і його окремими суб'єктами.
   Види правотворчості як громадянського суспільства, так і держави можна класифікувати за різними критеріями. Основний вид правотворчості - правотворчість

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>