иву (роду, племені) на окремих суб'єктів, де індивід не є відокремленою особою, що усвідомлює можливості (свободи), які утворюються в процесі розвитку суспільства.
   Таким чином, виникнення права було пов'язано з:
   (1) якісним ускладненням виробництва, політичного та духовного життя суспільства;
   (2) відокремленням особи як учасника суспільних відносин із своїми домаганнями на автономність існування (соціальну свободу);
   (3) формуванням держави, якій знадобився новий нормативний соціальний регулятор, в змозі виконати такі завдання:
   а) забезпечити функціонування суспільства як цілісного організму вищого порядку, ніж первісне суспільство, підтримувати в ньому порядок і стабільність;
   б) закріпити та забезпечити індивідуальну свободу автономної особи.
   Виконати такі завдання було не під силу нормативним регуляторам первіснообщинного ладу - нормам-звичаям. Цю роль узяло на себе юридичне право, що формувалося, визначальною рисою якого став державний примус.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
   § 3. Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
  
   Норми первісного суспільства (норми-звичаї)
   Норми держави (норми права)
  
   • за способом виникнення:
  
   - виникають поступово в процесі спільного життя
   - встановлюються державою
  
   • за вольовою спрямованістю норм:
  
   - виражають волю роду або племені
   - виражають державну волю
  
   • за формою зовнішнього вираження:
  
   - знаходяться у свідомості людей, існують у неписаній формі
   - знаходять зовнішнє вираження в письмових правових актах
  
  
   • за часом набрання чинності:
  
   - виникають і відмирають поступово
   - набирають сили чи припиняють дію в суворо встановленому порядку, офіційним шляхом
  
   • за способом забезпечення виконання:
  
   - здійснюються внаслідок традицій;

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>