ав людини, даних йому від народження, від природи.
   Це можна зобразити так:
   • природні права людини -»норми об'єктивного права -» суб'єктивні юридичні права
   Природні права людини (її безпосередньо-соціальні права) перетворюються на суб'єктивні юридичні права і одержують офіційне визнання за допомогою загальнообов'язкових норм права, встановлених і охоронюваних державою у вигляді об'єктивного права (про суб'єктивне право див. у главі 18 «Правовідносини. Юридичний факт»).
   Подальший конкретний виклад питань полягатиме в розкритті змісту юридичного права (об'єктивного та суб'єктивного).
   Виділяють три види суб'єктивних прав
   - природні права, дані людині від народження, незалежно від того, закріплені вони в законі чи ні;
   - суб'єктивні права, що випливають Із норм об'єктивного права, тобто встановлених державою (це - суб'єктивне юридичне право);
   - суб'єктивні права, що виникають у процесі встановлення певних відносин.
  
   § 2. Походження права
  
   У будь-якому історичному суспільстві для підтримання в ньому порядку потрібно регулювання за допомогою соціальних норм, так зване соціальне регулювання. Регулювати - значить спрямовувати поведінку людей, їх груп і всього суспільства, уводити їх діяльність у певні рамки. Розрізняють два види соціального регулювання: індивідуальне (упорядкування поведінки конкретної особи, у конкретному випадку) і нормативне (упорядкування поведінки людей за допомогою загальних правил - зразків, моделей, що поширюються на усіх, на всі подібні випадки). Поява нормативного соціального регулювання послужила якісним поштовхом до становлення (виникнення та розвитку) права.
   У первісному суспільстві нормативним соціальним регулятором були норми-звичаї - правила поведінки, що стали звичкою у результаті

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>