че закріплення прав, але й адекватне сприйняття чинного нормативного матеріалу всіма його адресатами, що знаходить вираження в безпосередній діяльності, яка реалізує право, та у правозастосовній діяльності держави. Остання включає можливість примусового виконання прав громадян і усунення перешкод на шляху їхньої реалізації.
   За допомогою гарантій прав і свобод людини здійснюється їхнє забезпечення, тобто створення умов для їхнього здійснення. Забезпечення прав і свобод людини включає три елементи (напрямки) державної діяльності:
   • створення умов для реалізації прав і свобод людини - шляхом позитивного впливу на формування їх загальносоціальних гарантій;
   • охорона прав і свобод людини - шляхом проведення профілактики їх порушень;
   • захист прав і свобод людини - відновлення порушеного правового статусу, притягнення порушників до юридичної відповідальності.
   У літературі висловлюються різноманітні точки зору з приводу понять захисту та охорони прав людини. Зрозуміло, що ці поняття не можна ототожнювати.
   Охорона кожного права існує постійно і має на меті забезпечити дію права. Вона передбачає превенцію, тобто недопущення протиправних дій. Отже, охорона прав і свобод - стан правомірної їх реалізації під контролем соціальних інститутів, але без їх втручання.
   Необхідність вдавання до захисту прав з'являється лише при перешкоді їх здійсненню, або порушенні, або погрозі порушення. Захист може здійснюватися шляхом втручання органів держави в процес реалізації прав і свобод як охоронна реакція на об'єктивний чинник відхилення від правопорядку, виражатися в санкції, відповідальності, а також, наприклад, у гарантіях особистої безпеки співробітників міліції.
   Юридичні гарантії прав людини поділяються на:
   - гарантії реалізації

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>