земний громадянин чи особа без громадянства) - особа, змушена залишити місце свого постійного проживання (територію Іншої держави) унаслідок вчиненого там щодо неї насильства або переслідування чи реальної небезпеки зазнати насильства або Іншого переслідування.
  
   • здійснення прав людини визначається головним чином забезпеченістю з боку держави. Наприклад, апатриди та інші категорії осіб, що не мають громадянства, знаходяться під захистом законів держави проживання та міжнародного права;
   • громадянство - основний канал, через який відбувається здійснення прав людини.
   Взаємозв'язок прав людини і прав громадянина підкреслюється тим, що вони у ряді випадків закріплювалися в одному нормативно-правовому акті, наприклад, у Декларації прав людини і громадянина 1789 p., що входить до складу конституційного законодавства сучасної Франції, або в розділі II «Права, свободи і обов'язки людини і громадянина» Конституції України 1996 р.
   Розгляд прав людини разом із правами громадянина - підстава для:
   • визначення її законних, юридичних можливостей (свобод) у державі;
   • встановлення відповідності законодавства країни правам людини.
   У дійсності збіг прав людини і громадянина має місце далеко не скрізь.
   § 3. Система основних прав і свобод людини і громадянина
   Сучасна типологія прав і свобод, а відтак, і обов'язків, - досить різноманітна. Найзагальнішою їх класифікацією є поділ прав на:
   позитивні
   негативні
   Таке розрізнення прав засновано на фіксації в них негативного і позитивно -о аспектів свободи. У негативному значенні свобода розуміється як відсутність примусу, обмежень відносно до особи, у тому числі й з боку держави; у позитивному - як свобода вибору, утворювана державою, а головне - здатність людини досягти своїх цілей

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>