нцій ООН в галузі прав людини. Однак у зв'язку з теперішніми соціально-економічними умовами вона не в змозі забезпечити виконання низки міжнародних норм.
   Зміст і обсяг основних прав людини визначаються сукупністю таких соціальних чинників:
   • Інтерес людини, справедливо збалансований з інтересами суспільства;
   • мораль суспільства, що переважає у даний період;
   • мета прав людини і відповідність цим правам засобів, використовуваних державою (реалізація, забезпечення та обмеження прав).
   Права людини і права громадянина є тісно взаємозалежними, однак не тотожними поняттями. Громадянин - людина, яка законом визнається юридичне належною даній державі. Якщо права людини закріплені в міжнародно-правових актах, то права громадянина - у конституції певної держави.
   Відмінності між правами людини і громадянина:
   Права людини
   Права громадянина
  
   Позатериторіальні - існують незалежно від державного визнання, закріплення в законі і поза зв'язком їх носія з конкретною державою
   Територіальні - передбачають наявність громадянства, тобто особливий зв'язок людини і держави
  
   Загальносоціальні - належать людині через факт народження як природні, невідчужувані права, тобто не завжди виступають як юридичні категорії (апатриди1, біженці2 не мають статусу громадянства, але мають права людини)
   Спеціально-соціальні (юридичні)
   - закріплюються в законодавстві і перебувають під захистом держави, громадянином якої є дана особа
  
   - реалізація здійснюється у сфері будь-якого громадянського суспільства, де б не знаходилася людина
   - реалізація охоплює сферу відносин індивіда з певною державою
  
   Права людини і права громадянина - близькі поняття, в ідеалі повинні збігатися, оскільки:
   Апатрид - особа без громадянства
   Біженець (Іноземний

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>