енти на їх значущості.
   Слово «демократія» вживається в різному значенні:
   • як форма держави;
   • як політичний режим;
   • як принцип організації та діяльності державних органів і громадських організацій.
   Коли про державу кажуть, що вона - демократична, то мають на увазі наявність усіх цих значень. Демократія як форма держави можлива в країнах із демократичним режимом, а відтак, із демократичним принципом організації та діяльності всіх суб'єктів політичної системи суспільства (органи держави, державні організації, громадські об'єднання, трудові колективи), котрі одночасно є й суб'єктами демократії. Зрозуміло, що суб'єктами демократії є насамперед громадянин і народ.
   Демократія ніде і ніколи не існувала без держави. Реально демократія є формою (різновидом) держави, яка характеризується, щонайменше, такими ознаками:
   1) визнанням народу вищим джерелом влади;
   2) виборністю основних органів держави;
   3) рівноправністю громадян і насамперед рівністю їх виборчих прав;
   4) підкоренням меншості більшості (перших останнім) при прийнятті рішень.
   Будь-які демократичні держави будуються на підґрунті цих загальних ознак, але ступінь розвитку демократії може бути різним. Демократизація суспільства - це тривалий безперервний процес, що потребує не лише внутрішньодержавних, але й міжнародних гарантій.
   Сучасні демократичні держави (а бути демократичною державою є престижним) доповнюються низкою інших ознак і принципів:
   (1) додержання прав людини, їх пріоритет над правами держави;
   (2) конституційне обмеження влади більшості над меншістю;
   (3) повага до прав меншості на власну думку і ЇЇ вільне вираження;
   (4) верховенство закону;
   (5) поділ влади та ін.
   Виходячи із сучасного наповнення демократії якісним додатковим змістом, можна

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>