.
   Наприкінці XX ст. колективна думка про місцеве самоврядування знайшла втілення в Загальній декларації про місцеве самоврядування і Європейській хартії про місцеве самоврядування від 15 жовтня 1985 р. Верховна Рада України ратифікувала Європейську хартію про місцеве самоврядування, яка натепер перетворилася на частину українського законодавства. Відповідно до цих європейських документів Конституція України (розділ XI) дозволила місцевому самоврядуванню самостійно вирішувати питання місцевого значення.
   Є кілька теорій самоврядування. Теорія вільної громади (розроблена німецькими вченими на початку XX ст.) - має в основі ідею обмеження втручання держави в справи громади і природне право громади завідувати своїми справами як історично більш раннього утворення, ніж держава. Господарська і суспільна теорія самоврядування - має вихідним положення про те, що самоврядування є правління справами місцевого господарства, протиставлення держави суспільству. Державна теорія самоврядування (розроблена Лоренцом Штейном і Рудольфом Гнейстом - середина XIX ст.) - ґрунтується на ідеї про органи місцевого самоврядування як органи державного управління, компетенція яких визначається державою. Політичні теорії місцевого самоврядування (одна з них закладена Р.Гнейстом і розвинута О. Майєром) - ґрунтується на тезі про те, що місцеве самоврядування здійснюється почесними представниками місцевого населення, що виконують свої обов'язки безоплатно, розглядають їх як побічне, а не основне заняття. А саме це заняття - прояв не стільки юридичних засад, скільки певного політичного прийому.
   Функціонування системи місцевого управління розглядається як децентралізація і деконцентрація влади. Під децентралізацією розуміється передача центром окремих

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>