є нормативно-правові акти (укази, розпорядження та ін.), що мають підзаконний характер.
   Таким чином, призначення органів виконавчої влади - управління, що охоплює:
   • виконавчу діяльність - здійснення тих рішень, що прийняті органами законодавчої влади;
   • розпорядчу діяльність - здійснення управління шляхом видання підзаконних актів і виконання організаційних дій.
   Виконавча влада діє безупинно і скрізь на території держави (на відміну від законодавчої і судової), спирається на людські, матеріальні та інші ресурси, здійснюється чиновниками, армією, адміністрацією тощо. Це створює основу для можливої узурпації всієї повноти державної влади саме виконавчими органами. Тут важливі діючі механізми «стримувань і противаг» як із боку законодавчої (через розвинуте законодавство і контроль), так і з боку судової влади (через судовий контроль і конституційний нагляд).
   Судова влада - незалежна влада, що охороняє право, виступає арбітром у спорі про право, відправляє правосуддя.
   З позицій реалізації права правосуддя і судова влада - поняття не тотожні. Правосуддя - форма захисту права судовою владою, де рішення суду є акт правосуддя для захисту порушеного або заперечуваного права. Ефективність діяльності судів має три складові: швидкість і оперативність вирішення спорів, обґрунтованість і законність рішень, забезпечення їх виконання.
   Судова влада здійснюється одноособове суддею (при розгляді незначних правопорушень) або судовою колегією у формі судової процедури. Межі дії судової влади обмежені нормами, що регламентують право на звернення до суду, а також принципами права.
   Свої функції суд покликаний здійснювати, керуючись лише законом, правом. Він не повинен залежати від суб'єктивного впливу законодавчої або представницької

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>