ні - створюються без обмеження строку дії; тимчасові - створюються для досягнення короткострокових цілей.
   • За територією дії:
   загальні (загальнофедеральні у федеративній державі) - поширюються на всю територію держави;
   суб'єктів федерації - у федеративній державі;
   місцеві - діють в адміністративно-територіальних одиницях.
   • За характером компетенції:
   органи загальної компетенції - уряд;
   органи спеціальної компетенції - міністерства тощо.
   • За порядком здійснення компетенції: колегіальні - парламент (Верховна Рада); єдиноначальні - президент.
   • За правовими формами діяльності:
   правотворчі;
   правозастосовні;
   правоохоронні;
   контрольно-наглядові;
   установчі.
   • За принципом поділу влади:
   законодавчі;
   виконавчі;
   судові.
   • За характером і змістом діяльності:
   законодавчі (парламент);
   виконавчі (уряд);
   правоохоронні (міліція, органи безпеки);
   судові (суди - вищі і місцеві);
   контрольно-наглядові (прокуратура, державні інспекції).
   Підрозділом держави є її глава (президент у республіці, монарх у конституційній монархії). Президент в Україні не віднесений Конституцією до посадових осіб виконавчої влади. Він вважається вищою посадовою особою держави. Фактично він є і главою держави, і главою виконавчої влади. Дане фактичне становище потребує конституційного закріплення.
   Що таке «поділ влади» як принцип організації роботи державного апарату?
   На схемі це можна зобразити так:
   18 вопрос
   Принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову має давню історію і традиційно пов'язується з ім'ям французького вченого Ш.-Л. Монтеск'є (,1689 - 1755). Особливість його поглядів на «три влади» полягає у тому, що кожна з них оголошувалася самостійною і незалежною. Тим самим виключалася узурпація влади будь-якою

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>