ьних для всієї конфедерації конституції, системи законодавства, громадянства, судової та фінансової систем;
   4) відсутність суверенітету конфедерації, збереження суверенітету і міжнародно-правового статусу учасників конфедерації;
   5) наявність загального конфедеративного органу, що складається з делегатів суверенних держав;
   6) рішення загальних конфедеративних органів, прийняте за принципом консенсусу; у разі незгоди з ним членів конфедерації не є обов'язковим і не спричиняє ніяких санкцій (право нуліфікації, тобто відхилення);
   7) наявність права виходу зі складу конфедерації у кожного з її суб'єктів.
   Конфедерації мають нестійкий, перехідний характер: вони або розпадаються, або еволюціонують у федерацію.
   Заслуговує на увагу особлива форма об'єднання держав, іменована співдружністю (СНД, Британська Співдружність націй, Європейська Співдружність у Західній Європі). Це є дуже рідкісне, ще аморфніше за конфедерацію, але, однак, організаційно оформлене об'єднання держав, які виступають як асоційовані учасники при збереженні ними повного суверенітету і незалежності. В основу співдружності, як і при конфедерації, покладені міждержавний договір, статут, декларація, угоди, інші юридичні акти. Цілі, висунуті при створенні співдружності, можуть бути найрізноманітні - економічні, культурні та ін.
   Співдружність може мати перехідний характер: розвитися в конфедерацію і навіть у федерацію за наявності необхідних передумов, або, навпаки, призвести до дезінтеграції, роз'єднання.
   СНД (Співдружність незалежних держав, утворена в 1991 р.) - це об'єднання незалежних держав, що мають на меті зберегти історичну спільність народів і сформовані між ними зв'язки шляхом координації політики, рівноправного і взаємовигідного співробітництва.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-731 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>