) особистості й спільноти;
   2) спільнот поміж собою; 3) особистості, спільноти й соціального
   ЦІЛОГО;
   4) суспільства і природи. При цьому аналізуються різні рівні взаємозв'язку: зв'язки, взаємодія, відносини. Соціальна взаємодія — це процес взаємовпливу і спільної діяльності.
   Механізм соціальної взаємодії включає суб'єкти взаємодії, фактори, які впливають на їхню поведінку. Взаємодія призводить до встановлення нових, більш стійких і самостійних зв'язків — соціальних відносин. За М. Вебером, суспільство і є соціальною взаємодією.
   Соціальні механізми — це складна взаємодія соціальне цілого, окремого й одиничного. Це взаємодія саме тих факторів, що надають поштовх до руху, викликають розвиток. Див. мал. № 2.)
   Мал. 2. Механізм соціальної взаємодії.
   Можна схематично зобразити предмет соціології через багатство зв'язків, механізмів, які вона вивчає. (Запропонуйте свій варіант малюнка).
   З розвитком суспільства поглиблюються уявлення про його цілісність. У сучасну епоху це не лише суспільство у національно-державних кордонах, не лише світова система держав, що взаємодіють між собою, а й єдине людство, органічно пов'язане з природою. У зв'язку з цим В. 1. Вернадський і говорить про ноосферу як органічну цілісність суспільства й природи.
   Цілісність соціального світу П. Сорокін передає через поняття соціального простору як системи соціальної взаємодії. Оскільки соціологія вивчає соціальну взаємодію, можна визначити соціологію як науку про соціальну активність і механізми, що її забезпечують і регулюють.
   Часом у тлумаченні предмета соціології розмежовуються і навіть протиставляються дві тенденції: макросоціологічна та мікро-соціологічна. Перша визначає соціологію як науку, яка виражає цілісність суспільства, розкриває закони цілісного розвитку. Друга подає соціологію як науку про поведінку. Насправді ж між цими тлумаченнями

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>