ба переходу від загальних абстрактних філософських роздумів про суспільство, про тенденції його розвитку до позитивної науки про суспільство як живе функціонуюче утворення. Оскільки тоді суворі наукові методи пізнання продукувалися і використовувалися головним чином природознавством, то й соціологія відчуває його вплив. Її становлення проходить під загальним прапором позитивізму. Безперечно, соціологія мала багату та різноманітну передісторію, проте власне її історія починається у XIX столітті, коли постало питання про створення позитивної науки про суспільство, яка спиралася б на строго встановлені наукові факти.
   У становленні соціології можна виділити ряд етапів.
   Перший пов'язаний з іменами О. Конта, Г. Спенсера і К. Маркса. Це час глобальних концепцій розвитку суспільства. Орієнтація на перехід до позитивної науки поєднувалася зі ство-ренням загальних, у деякій мірі також абстрактних теорій.
   Засновником соціології був французький вчений Огюст Конт (1798 —1857). Цей філософ вважав, що соціологія, котру він спочатку називав "соціальною фізикою", має запозичувати у природничих наук об'єктивність, здатність піддаватися перевірці, доказовість. "Соціальна фізика" складалася з двох взаємопов'язаних частин: соціальної статистики і динаміки. Соціальна статистика вивчає структуру суспільства, функції її основних інститутів, соціальна динаміка — процеси соціальних змін. Суспільство, за Кон-том, — складна система відносин, цілісний організм, про окремі структурні елементи якого можна судити тільки по співвідношенню з цілим. Еволюційний розвиток веде до встановлення фундаментального порядку. О. Конт розробляє методи соціологічних досліджень, підкреслює значення спостережень, експерименту, порівняльного, генетичного і конкретно-історичного методів.
   У соціології англійського вченого Герберта Спонсора (1820 — 1903) чітко виражена

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>