орію, її загострення призводить до революційного вибуху.
   Конфліктний підхід набув подальшого розвитку у М. Вебера і Р. Дарендорфа. М. Вебер говорить про три лінії соціальної нерівності: багатство, престиж і владу. Р. Дарендорф головну причину конфлікту вбачає у владі одних груп над іншими.
   Названі підходи мають вразливі місця, вади, які полягають головним чином в абсолютизації висхідних положень. Насправді вони не обов'язково протирічать одне одному, а можуть поєднуватися під час аналізу реальних станів і процесів.
   Ще одним методологічним підходом, що надолужує недоліки названих, які нездатні певним чином відобразити в соціальному індивідуальне, є методологія індивідуалізму. Основна ідея методології індивідуалізму зводиться до того, що суспільство, його функціонування може пояснюватися лише через сукупність індивідуальних дій, через інтеракцію, їхню взаємодію. Існує низка теорій, які дають таке пояснення. Це перш за все теорія соціального обміну Дх. Хоманса, теорія справедливого обміну Дж. Адамса та ін., теорія символічного інтеракціонізму Дж. Міда і Г. Блумера. Дж. Хоманс вважає, що взаємодію людей можна зрозуміти на основі принципу заохочення і покарання. Прибічники теорії справедливого обміну надають особливого значення справедливому характеру винагороди. Згідно теорії символічного інтеракціонізму, люди наділяють стимули, що впливають на них, певним значенням і реагують на ці значення, символи, а не на стимули як такі. Г. Горфінкель розробив теорію етнометодології, яка потребує вивчення взятих на віру правил і понять, що визначають поведінку людей, та інше.
   Більш детально ми зупинимося на цих методологічних підходах під час спеціального розгляду історії розвитку соціологічної думки.
  
   2. СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ
   Основні елементи соціологічної системи знань
   Соціологія ~ це складна структура. Елементами цієї

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>