немає протиріччя, оскільки цілісність суспільства розкривається через аналіз поведінки. Е. Гідденс у книзі "Соціологія" (підручник 90-х років) показує зв'язок цих тенденцій. На його думку, "соціологія — це наука, що вивчає взаємозв'язки мікро- та макропроцесів через сферу повсякденного життя людини".
   Отже, соціологічний підхід до вивчення суспільства, соціологічне бачення суспільства — це завжди аналіз явища, процесу в системі соціальних зв'язків, аналіз з точки зору його співвідношення з соціальне цілим.
   Соціологічний підхід дозволяє не лише зображати явища, процеси, а й пояснювати їх, подавати моделі явищ та суспільства в цілому. Аналіз процесу в динаміці дає змогу помічати тенденції змін і формулювати прогнози щодо подальшого розвитку. Райт Міллс казав, що тільки соціологічна уява може дати розуміння складних відносин між людиною та суспільством.
   Методологічні підходи до аналізу суспільства
   У самій соціології існують різні методологічні напрямки, підходи до аналізу і розуміння суспільства, механізмів його функціонування і розвитку.
   Перш за все можна виділити макросоціологічний та мікросоціологічний підходи. Макросоціологічний виходить з того, що лише аналізуючи суспільство як цілісність, можна зрозуміти особистість. Мікросоціологічний прагне осягнути цілісність соціального житія, вивчаючи інтеракцію (соціальну взаємодію індивідів).
   У межах макросоціологічного підходу можна виділити кілька напрямків.
   Одним з них є функціоналізм. Основні ідеї функціоналізму були сформульовані Г. Спенсером, а пізніше розвинуті Е. Дюрк-геймом, Р. Мертоном, Т. Парсонсом.
   Згідно функціональному підходу, суспільство — це нерозривний організм, який складається з частин, елементів, що виконують певні функції. Останні спрямовані на задоволення суспільних потреб і забезпечують цілісність і сталість суспільства. Суспільні процеси та явища

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>