о з подружжя, який є хворим, його соціального стану, професії суд може визнати ту чи іншу хворобу "тяжкою", оскільки особа віком 50-60 років не може мати стан здоров'я 20-річної.
   На нашу думку, поняття "тяжка хвороба" має поширюватися на осіб, яким у передбаченому порядку встановлена група інвалідності, а також осіб, хвороби яких значаться в Переліку хронічних захворювань, при яких особи, які страждають ними, не можуть проживати в комунальній квартирі чи в одній кімнаті з іншими членами своєї сім'ї, затвердженому наказом Міністра охорони здоров'я УРСР від 8 лютого 1986 р. № 52. До таких хвороб належать: хронічний бронхіт, емфізема легень, ускладнена гіпертонічна хвороба, тяжкі форми неврозів, при яких хворі підлягають періодичному лікуванню в психіатричних стаціонарах, та ін.
   Критеріями оцінки поняття "тяжка хвороба" можуть бути і ті підстави, які використовують страхові компанії при добровільному страхуванні життя. В Правилах добровільного страхування зазначається, з якими саме особами не укладаються договори страхування життя, оскільки вони мають захворювання, зазначені в Правилах.
   Доцільнішою, на наш погляд, є вимога, передбачена ст. 27 Сімейного кодексу Російської Федерації, яка серед підстав визнання шлюбу недійсним конкретно називає приховання яких саме хвороб подружжям може стати підставою визнання шлюбу недійсним - венеричних і СНІДу.
   Г) 3 особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.
   Ця обставина може бути підставою для визнання шлюбу недійсним, якщо особі, що не досягла шлюбного віку, рішенням суду не було надано право на шлюб.
   Це порушення може бути допущено як працівниками РАЦСу, так і зумовлюватися поданням неправдивих документів особами, які укладають шлюб (підроблені паспорт, рішення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-363 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>