стання передбачених законодавством правових наслідків до винесення судом рішення про визнання шлюбу недійсним. До винесення судом рішення про визнання шлюбу недійсним особи, які уклали шлюб, вважаються законним подружжям з відповідними правами і обов'язками.
   Презумпція дійсності шлюбу, укладеного в установленому законом порядку, не викликала сумніву як в теорії радянського сімейного права, так і в сучасній юридичній літературі. Не змінилася і панівна точка зору на визнання шлюбу недійсним як на санкцію за порушення сімейного законодавства.
   Сімейне законодавство містить вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставами для визнання шлюбу недійсним у судовому порядку.
   Перелік таких підстав наводиться в ст. ст. 22, 24-26 СК України і не підлягає розширеному тлумаченню.
   До підстав визнання шлюбу недійсним чинне законодавство відносить такі обставини:
   а) недосягнення особою, яка уклала шлюб, шлюбного віку (ст. 22 СК);
   б) відсутність добровільної згоди чоловіка та жінки, які уклали шлюб (ст. 24 СК);
   в) укладання шлюбу з особою, яка в судовому порядку визнана недієздатною (ст. 24 СК);
   г) реєстрація шлюбу з особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними (ст. 24 СК);
   ґ) перебування особи (осіб), які уклали шлюб, в іншому нерозірваному шлюбі (ст. 25 СК);
   д) укладання шлюбу між близькими родичами (ст. 26 СК);
   є) укладання шлюбу між усиновителем і усиновленою ним дитиною (ст. 26 СК);
   ж) приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для іншого подружжя чи їхніх нащадків (ст. 30 СК);
   з) укладання шлюбу жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя. Для визнання шлюбу недійсним досить довести в суді наявність однієї із наведених

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-363 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>