дною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, також між дітьми, які були усиновлені ним, - то право на укладення такого шлюбу може бути надане лише за рішенням суду;
   4) недієздатність осіб (або особи), які бажають укласти шлюб. У разі укладення шлюбу з особою, яка визнана у встановленому законом порядку недієздатною, такий шлюб визнається недійсним (п. З ст. 39 СК). Це обумовлено тим, що, по-перше, недієздатна особа не може повністю усвідомити значення своїх дій та відповідно не може надати усвідомленої згоди на шлюб; по-друге, в більшості випадків захворювання, що є підставами для визнання особи недієздатною, передаються спадково, тобто становлять загрозу для майбутніх нащадків.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
   § 2. Порядок укладення шлюбу
   Порядок укладення шлюбу можна звести до наступних етапів.
   1. Звернення до державного органу РАЦСу жінки та чоловіка, що бажають укласти шлюб.
   Новий СК передбачає можливість подання відповідної заяви як особисто, так і через представників. Заява у разі подання її представниками осіб, що бажають зареєструвати шлюб, засвідчується нотаріально, а також до органів РАЦСу подається нотаріально посвідчена довіреність, що засвідчує право представників на подання такої заяви. Причиною подання заяви через представників може бути: неможливість жінки і(або) чоловіка подати заяву особисто через поважні причини.
   Сімейний кодекс не дає переліку таких причин, але можна припустити, що ними можуть бути хвороба або відрядження.
   Заява про реєстрацію шлюбу є чинною протягом 3 місяців від дати її подання.
   2 Ознайомлення осіб, які бажають зареєструвати шлюб, з їхніми правами та обов'язками.
   На органи РАЦСу покладено обов'язок щодо ознайомлення осіб, які подали заяву про

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-363 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>