м особи від виконання рішення суду щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї ( п. 2 ст. 158, п. 5 ст. 159 СК); ухиленням одного з батьків, з ким проживає дитина, від виконання договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків (ст. 157 СК).
   Сімейний кодекс передбачає можливість лише одному з подружжя бути позивачем у справах про розірвання шлюбу, а у разі, якщо він визнаний недієздатним - позов пред'являється опікуном (ст. 110 СК).
   Новий Сімейний кодекс визнав орган опіки і піклування органом, уповноваженим здійснювати попередній захист сімейних прав. При цьому учасники сімейних правовідносин не позбавлені права звернутися до суду, якщо цей спір віднесений до компетенції органів опіки і піклування. Рішення органу опіки і піклування є обов'язковим до виконання учасниками спору, якщо протягом 10 днів з моменту його винесення зацікавлена особа не подала позов до суду.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
   § 3. Акти цивільного (громадянського) стану
   У новому Сімейному кодексі України відсутні норми, які б регламентували діяльність органів реєстрації громадянського стану в Україні. У ньому лише зазначаються функції щодо реєстрації шлюбу (ст. ст. 21, 33) та щодо засвідчення походження дитини, виконання яких покладено на органи державної реєстрації актів цивільного стану.
   Відповідно до ч. 2 підп. 1) п. 2 розділу VII "Прикінцеві положення" нового СК України до прийняття спеціального закону в Україні зберігає чинність розділ V Кодексу про шлюб та сім'ю (КпШС) України, який називається "Акти громадянського стану" в частині, що не суперечить СК України.
   Відповідно до ст. 158 КпШС України до актів цивільного стану відносяться: народження, смерть, одруження, розірвання шлюбу, встановлення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-363 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>