трудового об'єднання громадян-членів колгоспу, як колгоспний двір.
   Аналіз наведених змін до КпШС України дає підстави вважати, що по-перше, вони не були зумовлені невдалою конструкцією правових норм, по-друге, вони не можуть бути віднесені до категорії істотних, по-третє, норми, що піддавалися змінам, продовжують досить ефективно забезпечувати регулювання майнових відносин між подружжям.
   Висловлена оцінка стану врегулювання майнових відносин не означає, що воно не потребує вдосконалення. Навпаки, здійснювані в Україні соціально-економічні реформи спричинили докорінні зміни в структурі об'єктів права власності, що набуваються подружжям. Сімейний бюджет став поповнюватися не лише доходами у вигляді зарплати від праці у суспільному виробництві. Подружжя набуло можливості одержувати доходи від акцій, підприємницької діяльності тощо. Досить часто чоловік і дружина стають засновниками приватних підприємств, господарських товариств. Усі ці обставини мають враховуватися в новому шлюбно-сімейному законодавстві, формування якого нині відбувається на принципово нових засадах.
   Так, передбачалося прийняти нове сімейне законодавство в структурі нового Цивільного кодексу України, який 5 червня 1997 р. пройшов у Верховній Раді України перше читання, у вигляді книги шостої - "Сімейне право". Книга 6 складалася з трьох розділів: "Шлюб", "Сім'я та родина", "Опіка та піклування", - 185 статей (ст. ст. 1270-1455). Не торкаючись проблеми доцільності введення до ЦК України, адже це - проблема самостійного дослідження, дозволимо лише зауважити, що принципи правового регулювання майнових відносин між подружжям у сучасних умовах не є антагоністичними принципами правового регулювання цивільних правовідносин. Більш того, навіть за радянських часів допускалась

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-363 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>