ті правової реальності, взаємозв'язків і взаємозалежностей всіх її сторін і властивостей. Чим складнішу організацію має ця цілісність, тим різноманітніші знання і прийоми потрібні для її вивчення. Як показує досвід, при здійсненні соціолого-юридичних досліджень ні для одного із пізнавальних прийомів не можуть бути створені умови винятковості та переваг. Адже необхідність і важливість кожного з них визначається залежно від мети, поставленої перед дослідженням, кожний з конкретно-наукових методів і процедур (методи і процедури підготовки соціально-правового дослідження, які випереджають збір інформації, методи збору інформації і методи обробки та аналізу даних) має певні обмеження за сферою застосування і точністю. Найбільший успіх очікує дослідника тоді, коли він користується не одним, а декількома прийомами наукового аналізу поперемінне або в комбінації.
   Застосування кількох методів, що перекривають один одного, дозволяє істотно підвищити надійність, верифікованість отриманих даних. Будь-яке соціолого-юридичне дослідження може дати позитивний ефект лише в тому випадку, коли його результати порівнюються з результатами досліджень, отриманих за допомогою інших методів, і коли всі дослідження певної проблеми мають, таким чином, комплексний характер. Тільки за комплексного підходу до їх використання можливі і найбільш сприятливі результати самого дослідження.
   Комплексний підхід означає разом з тим розгляд соціально-правових явищ і зв'язків як синтетичних за своєю природою, що пронизують собою всі інші сторони соціального життя, кожний з яких окремо може бути предметом вивчення конкретної науки про право. Він передбачає дослідження правових явищ як певної нерозчленованої цілісності, в єдності їх соціального та юридичного, а також аналіз взаємозв'язків і взаємодії з іншими суспільними явищами, виявлення питомої ваги впливу

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>