панувало догматичне вузьконормативістське розуміння права як сукупності норм, встановлених або санкціонованих державою, які тримаються на примусі тієї ж держави. І лише починаючи з 70-х pp., відбувається розширення вузьконормативістського підходу за рахунок віднесення до правових питань проблеми прав і свобод людини, правосвідомості, намічаються спроби відмовитися від ототожнення права з державними приписами. Завдяки появі нових робіт із правової тематики пробиває собі дорогу плюралізм у підходах до розуміння права. Поруч із нормативістським розумінням формується морально-правова теорія (право як система загальнообов'язкових, усвідомлених суспільством, понять про право та обов'язки) та соціологічна - правом є суспільні відносини.
   Поворотним моментом в активізації процесу «соціологізації» теорії права можна вважати появу перекладних праць видатних зарубіжних соціологів права, серед яких найвагомішою була «Юридична соціологія» Ж. Карбоньє.
  
   § 2. Соціологія права в сучасних умовах розвитку України
  
   Для сучасного українського правознавства, основним постулатом якого є визнання того, що здійснення права відбувається в соціальному контексті, і того, що розуміння права можливе лише в
   контексті соціального, право трактується не як статичний набір норм, а як процес, як соціальна дія людей. Воно «живе» в судах, адміністративних та інших органах, реалізуючись у ході здійснення, застосування і створення соціальних норм з юридичною силою дії, які забезпечуються правовою санкцією політичне організованого суспільства. Соціальні норми не функціонують автоматично, їх дієвість залежить від використання та інтерпретації людьми. Класичний, в особі О. Конта, Е. Дюркгейма, М. Вебера і П. Сорокіна, та новітній (Т. Парсонс, Р. Мертон, Н. Луман) соціологізм свого часу привабив правознавців і філософів полемікою з аналітичними настановами

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>