ти напруження між життєвим і законодавчим правопорядком.
   Залишаючися вірним своєму методологічному плюралізму, Б. Кістяківський дає розгорнуту характеристику найпоширеніших у сучасній йому науці розумінь права. Існує чотири поняття права, які пов'язані з уособленою сферою правових явищ. На перше місце висувається державно-організаційне або державно-наказове поняття права, яке можна визначити як сукупність норм, що захищає і гарантує держава: «право є те, що держава наказала вважати правом». Друге місце в своєму систематичному порядку Б. Кістяківський відводить соціологічному поняттю права. Його легітимність здійснюється при вивченні права з соціально-наукових позицій, у межах яких право розглядають залежним від національно-побутових, економічних відносин. Завдяки взаємодії права з іншими соціальними відносинами відбувається його модифікація та розвиток. Соціологічне поняття права значно ширше від державно-організаційного, воно включає в себе і звичаєве, і державне, і міжнародне право, оскільки право з соціологічної точки зору - це «сукупність правових відносин, які здійснюються в житті, в якому виробляються і кристалізуються правові норми». Разом із тим Б. Кістяківський не заперечує обмеженості соціологічного розуміння права, оскільки воно не охоплює «умисний і свідомо-доцільний елемент правового життя, який особливо дорогий кожному юристові». Наступною теоретичною позицією в розумінні права Б. Кістяківський виділяє його психологічне поняття, засновником якого був А. Петражицький. І завершує цю своєрідну ієрархію нормативним поняттям права. Право в межах нормативного розуміння трактується як сукупність норм, що містять у собі ідеї про належне, які визначають зовнішні взаємини людей між собою. Проаналізувавши основні теоретичні поняття права, автор вказує на те, що кожне поняття ніби анатомує право, умовно поділяє його

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>