ності знання, майбутнього монізму, що стане результатом «колективних зусиль нашого покоління».
   У чому ж проявляється соціальний характер права? Б. Кістяківський під час дослідження соціальної сутності права був послідовником, з одного боку, тієї наукової традиції, яку встановили С. Муромцев, В. Пахман, І. Гольмстен, які шукали істинно наукового пізнання права, з іншого - він був прихильником тих завдань дослідження, які висунули Є. Цительман, Р. Ієрінг, Р. Штаммлер, але критикує їх побудови та істотно їх виправляє.
   С. Муромцев у основу визначення поняття права поклав правовідносини, а не юридичні норми. «Фактичні інтереси» осіб, які використовують юридичні норми, є основними складовими фактичного суспільного правопорядку. Соціально-наукове вивчення права тісно пов'язане з питанням про соціологію як науку, що вивчає закони розвитку суспільства. Відповідно до цього С. Муромцев окреслює завдання правознавства: «правознавству належить вивчати закони розвитку тієї галузі соціальних явищ, яка відома під іменем права».
   Визнаючи особливу роль російського правознавця С. Муромцева в теоретичному обґрунтуванні соціальне-наукового вивчення права, Б. Кістяківський зазначає, що «в другій половині сімдесятих років С. Муромцев надзвичайно послідовно розробив струнку соціально-наукову теорію права». Соціологічне вивчення права як спроба відкрити загальні причини його походження і розвитку, протиставлялося догматичному напряму в його вивченні. Б. Кістяківський, як прихильник соціологічного дослідження права, акцентує увагу на проблемі загальновизнаного положення про право як соціальний феномен. Багатозначність терміна «соціальний феномен», на його думку, призводить до того, що кожний вкладає в нього своє власне розуміння. Ні в кого не викликає сумніву твердження про те, що соціальна природа права зумовлена насамперед його існуванням

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>