наук конкретизується в проблемах предмета соціології та визначення специфічності соціальних явищ, зокрема права, влади тощо. Б. Кістяківський як соціальний мислитель сформувався під впливом викладача соціології, доцента Берлінського університету Г. Зіммеля, автора відомих праць «Про соціальну диференціацію» (1890) та «Вступ у науку про мораль» (1893). Філософські погляди Г. Зіммеля репрезентували один із варіантів соціофілософського усвідомлення лібералізму кінця XIX ст., який заперечував одну з основних настанов лібералізму XVII-XVIII ст., відмовляючися від визнання за волею особи та суверенітетом народу їх природного походження. Відтепер волю визнають соціальною сутністю людини, воля є переживанням, яке в своїй основі має культурні цінності. Коло проблем, викладених у праці «Про соціальну диференціацію», багато в чому зумовило сферу інтересів Б. Кістяківського. Основні ідеї цієї праці Г. Зіммеля охоплювали кілька рівнів соціологічних проблем: загальні - спосіб утворення предмета соціології, визначення предмета соціології через спілкування; конкретні, наприклад, проблема можливості застосування принципу економії сили для встановлення оптимальної диференціації соціальних форм. Спілкування, на думку Г. Зіммеля, є основним чинником утворення суспільства. Саме завдяки спілкуванню виникає право, мораль, релігія та мова.
   Спочатку, обравши тему своєї докторської дисертації «Аналогія між особистістю та суспільством», Б. Кістяківський окреслив галузь праці як абстрактну, теоретичну або філософську соціологію. До сфери дослідження він включив філософію права та методологічний аналіз утворення соціологічних понять. Пізніше назва дисертації стала більш узагальненою - «Суспільство та індивід.
   Методологічне дослідження». У соціальній сфері Б. Кістяківський виділяє три основні складові - суспільство, державу, людину.
   Особливістю

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-302 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>